Пожежна безпека під час експлуатації електроустановок

Через незадовільний стан електричних установок, порушення правил їх монтажу й експлуатації на виробництві можуть статися пожежі. 

	Дізнаймося, що спричиняє пожежі та яких заходів ужити, щоб запобігти їм.
	Які причини пожеж	Яких вимог дотримувати
	Яких організаційних заходів ужити	Як гасити пожежі
	Яку документацію оформити

Які причини пожеж

Основні причини, які провокують пожежі:

• коротке замикання;
• перевантаження;
• перехідний опір;
• небезпечна кількість статичної електрики;
• порушення правил експлуатації електросвітильників.

Також пожежі виникають через:

• несправність технологічного устатковання:

• передчасний вихід із ладу;
• неякісний повсякденний огляд;
• несправність контрольно-вимірювальних приладів;
• несвоєчасність планово-запобіжних ремонтів;

• порушення технологічного регламенту з вини обслуговувального персоналу в разі поломок контрольно-вимірювальних приладів, неякісного догляду;
• порушення правил пожежної безпеки під час ремонту технологічного обладнання.

Далі розглянемо детальніше основні причини пожеж та з’ясуємо, як захиститися від них.

Коротке замикання

Займання кабелів і проводів через коротке замикання виникає внаслідок:

• пробою ізоляції через підвищення напруги чи перегріву в місцях механічного пошкодження в процесі експлуатації, локального підвищення вологості або агресивності середовища, від дії старіння або внаслідок заводського дефекту;
• випадкового або навмисного з’єднання струмопровідних жил, кабелів і проводів між собою.

Для того щоб знизити пожежну небезпеку проводів і кабелів, використовуйте їх з ізоляцією, що має високі термостійкі властивості та низький рівень газодимовиділення.

Перевантаження електричних мереж

Основні причини перевантаження:

• увімкнення в електричну мережу споживачів підвищеної потужності;
• невідповідність площі поперечного перерізу жил проводів робочим струмам.

Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може спричинити займання ізоляції.

Для того щоб запобігти аварійним режимам в електричних мережах, використовуйте спеціальний захист:

• плавкі запобіжники;
• повітряні автоматичні вимикачі;
• реле.

Перехідний опір

Перехідний опір виникає в місцях поганого з’єднання проводів електричних контактів машин, апаратів тощо. У цих місцях виділяється значна кількість тепла, що здатна призвести до займання ізоляції, а також горючих речовин, що розташовані поруч.

Перехідний опір буде меншим, якщо збільшити точки стикування контактів. Тобто при обробленні контактних поверхонь наждачним папером, при плоскій формі контактів, використанні щіток тощо.

Використовуйте для контактів м’які метали: срібло, мідь, алюміній. З’єднуйте контакти не скруткою, а зварюванням, паянням, опресуванням, за допомогою гвинтів і болтів.

Замірюйте опір ізоляції та перевіряйте спрацювання приладів захисту електричних мереж і електроустановок від короткого замикання раз на два роки, якщо інші строки не обумовлені Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 25.07.2006 № 258 (далі — ПТЕЕС). На це вказує пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417 (далі — Правила пожежної безпеки).

Статична електрика

Іскрові розряди статичної електрики здатні запалити паро-, газо- та пилоповітряні суміші.

Реальну причину небезпеки може спричинити електризація людей, які працюють із рухомими діелектричними матеріалами. Це відбувається, коли людина носить одяг зі штучних синтетичних тканин, вовни, шовку; взуття, що не проводить електричний струм, а також під час руху струмонепровідною підлогою.

Для того щоб усунути загрози статичної електрики:

• заземлюйте технологічне обладнання, трубопроводи, апарати;
• забезпечте постійний електричний контакт із заземленням тіла працівника;
• підвищуйте вологість повітря, щоб зменшити електричний опір;
• застосовуйте антиелектростатичні речовини;
• іонізуйте повітря або середовище всередині апаратів, сушильних камер тощо;
• обмежуйте швидкість транспортування рідких продуктів;
• усувайте можливість виникнення вибухонебезпечних концентрацій. 

Порушення правил експлуатації електросвітильників

Поверхня колб у лампах розжарювання, якщо вона покрита шаром пилу, може мати температуру до 250—300 °С.

Під час перепадів напруги в мережі трапляються випадки розриву колб, що може спричинити пожежу. Тому розраховуйте відстань між світильниками з лампами розжарювання і предметами з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2. Вона має бути не менше ніж:

Номінальна потужність Р, Вт	Мінімальна відстань, м
100	0,5
300	0,8
500	1,0

Підстава — пункт 1.10 розділу IV Правил пожежної безпеки.

Інші види світильників розміщуйте на відстані:

• від горючих матеріалів і предметів — не менше ніж 0,5 м;
• будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, — не менше ніж 0,2 м;
• конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 — не менше ніж 0,1 м.

Якщо встановлюєте світильники на/у підвісні стелі чи облицьовуєте їх із матеріалів груп горючості Г3, Г4, захистіть місця прилягання цих світильників негорючим теплоізоляційним матеріалом або матері­алом групи горючості Г1.

У вибухопожежонебезпечних зонах застосовуйте світильники тільки відповідного типу та ступеня захищеності. Під час експлуатації таких світильників постійно стежте за станом засобів захисту, що запобігають і локалізують вибух.

Звертайте увагу, щоб на з’єднаннях не було подряпин, відколів. Замініть світильники за наявності пошкоджень або дефектів на різьбі.

Для того щоб гарантувати безпечність електросвітильників, вчасно проводьте планово-профілактичні ремонти.

1. Коротке замикання
2. Перевантаження електричних мереж
3. Перехідний опір
4. Статична електрика
5. Порушення правил експлуатації електросвітильників

Яких організаційних заходів ужити

Розберемося із зоною відповідальності керівника підприємства та з вимогами до працівників.

Обов’язки керівника

Керівник підприємства забезпечує:

• експлуатацію електроустановок згідно з вимогами ПТЕЕС та інших нормативних документів;
• роботу електроустановок і безпечне їх обслуговування;
• заходи, щоб запобігти використанню технологій і методів роботи, що негативно впливають на навколишнє середовище;
• дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності;
• впровадження енергозберігальних технологій, теплоутилізаційних установок, використання вторинних паливно-енергетичних ресурсів тощо.

Так скеровує пункт 1.2 розділу IV ПТЕЕС.

Для того щоб забезпечити безпечну й надійну експлуатацію електроустановок, споживач створює електротехнічну службу або відділ із необхідною кількістю електротехнічних працівників. При цьому враховує клас напруги живлення, складність робіт із обслуговування електроустановок (п. 1.3 розд. IV ПТЕЕС).

Керівник може призначати особу, відповідальну за електрогосподарство, для структурних підрозділів.

Якщо створювати електротехнічну службу економічно недоцільно, споживач передає електроустановки за договором на обслуговування спеціалізованій організації.

Вимоги до працівників

Керівник споживача розпорядчим документом призначає особу, відповідальну за електрогосподарство, і особу, яка її заміщуватиме в разі відсутності (п. 1.4 розд. IV ПТЕЕС).

Особа, відповідальна за електрогосподарство, проходить навчання і перевірку знань із питань технічної експлуатації електроустановок, пожежної безпеки та охорони праці. Вона повинна мати:

• ІV групу з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою до 1 кВ;
• V групу — для обслуговування електроустановок напругою понад 1 кВ.

Особа, відповідальна за електрогосподарство, крім того, повинна мати освіту за відповідним напрямом/спеціальністю електротехнічного або електромеханічного профілю, а також стаж роботи за цим напрямом із освітньо-кваліфікаційним рівнем:

• магістр — не менше ніж рік;
• бакалавр — не менше ніж два роки.

Якщо споживач використовує електроустановки II та III категорій з надійності електропостачання на напругу до 1 кВ, можна призначати особу, відповідальну за електрогосподарство, із-поміж працівників, які мають групу з електробезпеки не нижче ніж ІV та стаж роботи:

• з професійно-технічною освітою за відповідним напрямом/спеціальністю — не менше ніж три роки;
• з повною загальною середньою освітою, яка пройшла спеціальну підготовку, — не менше ніж чотири роки.

Фахівці служби охорони праці контролюють безпечну експлуатацію електроустановок. Вони повинні мати IV групу з електробезпеки. Це вимога пункту 1.3.2 розділу 1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнагляд­охоронпраці від 09.01.1998 № 4.

Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов’язані з огляду на займану посаду чи роботу, яку вони виконують, мати відповідну групу з електробезпеки.

Яку документацію оформити

Для того щоб забезпечити належне обслуговування та експлуатацію електроустановок, на підприємстві має бути відповідна документація. Яка саме — дивіться в Додатку.

Скачати

Додаток

Документація для обслуговування та експлуатації електроустановок

---

Натисніть на зображення, щоб переглянути та скачати

Для кожної електроустановки особа, відповідальна за електрогосподарство, складає, затверджує та погоджує однолінійні схеми електричних з’єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи обладнання.

Відображайте в схемах і кресленнях усі зміни в схемах електроустановок, зроблені під час експлуатації. Підтвердьте їх записами в оперативному журналі.

Відомості про зміни в схемах доведіть до всіх працівників, які повинні знати ці схеми.

Особа, відповідальна за електрогосподарство, переглядає на відповідність фактичним експлуатаційним схемам:

• електричні (технологічні) схеми — не рідше ніж раз на три роки;
• режимні схеми — не рідше ніж раз на рік;
• інструкції з експлуатації устатковання, а також інші інструкції стосовно експлуатації обладнання — раз на три роки.

Зробіть у схемах відмітку про перевірку.

Яких вимог дотримувати

Вимоги пожежної безпеки під час улаштування та експлуатації електроустановок регламентує розділ IV Правил пожежної безпеки.

Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні:

• відповідати класу зони згідно з Правилами улаштування електроустановок, затвердженими наказом Міненерговугілля від 21.07.2017 № 476 (далі — ПУЕ);
• мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

Застосовуйте електрообладнання у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, лише якщо рівень їх вибухозахисту відповідає класу зони.

Слабкострумові внутрішні електромережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих основах виконуйте відповідно до ПУЕ та Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці від 21.06.2001 № 272 (далі — Правила № 272).

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках заборонено:
•розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту;
• прокладати електропроводи й кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до Правил № 272.

Електрощити, групові електрощитки оснастіть схемою підключення споживачів із пояснювальними написами й вказаним значенням номінального струму апарата захисту.

Електророзетки, вимикачі, перемикачі тощо встановлюйте на негорючі основи. Або ж підкладайте під них суцільний негорючий матеріал, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

Відключайте напругу після того, як закінчили роботи:

• у всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикають і які не контролює черговий персонал;
• з усіх електроустановок та електроприладів, а також із мереж їх живлення.

Виняток — чергове освітлення, протипожежні та охоронні установки, а також електроустановки, що за вимогами технології працюють цілодобово (п. 1.19 розд. IV Правил пожежної безпеки).

Як гасити пожежі

Як гасити пожежі на електроустановках, визначає розділ ІІ Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України, затвердженої наказом Міненерговугілля від 22.12.2011 № 863.

Під час гасіння пожеж на електроустановках під напругою застосовуйте засоби й прийоми подачі в зону горіння вогнегасних речовин, які забезпечують безпечне та ефективне гасіння пожежі.

Ручні пожежні стволи й насоси пожежних автомобілів заземліть за допомогою гнучких мідних проводів перетином не менше ніж 25 мм², оснащених спеціальними струбцинами для підключення до заземлених конструкцій:

• гідрантів водогінних мереж;
• металевих опор повітряних ліній електропередачі;
• обсадних труб артезіанських свердловин, шурфів тощо.

Місця підключення до заземлених конструкцій визначають спеці­алісти енергооб’єкта. Їх вносять до графічної частини оперативного плану пожежогасіння об’єкта й позначають відповідними знаками заземлення.

Ручні пожежні стволи й насоси пожежних автомобілів заземлюйте окремо. Під час подачі води від внутрішнього водопроводу заземлюйте тільки пожежні стволи.

Особа, яка виявила загоряння, зобов’язана:
• повідомити телефоном підрозділи ДСНС, начальника зміни — чергового або диспетчера;
• розпочати гасити пожежу наявними засобами пожежогасіння, дотримуючи правил техніки безпеки.

До прибуття пожежно-рятувальних підрозділів начальник зміни зобов’язаний:

• визначити місце осередку вогнища, оцінити ситуацію на пожежі;
• спрогнозувати поширення пожежі й можливість утворення нових осередків горіння на іншому електрообладнанні;
• розпочати гасити пожежу та охолоджувати будівельні конструкції силами й засобами енергетичного об’єкта;
• зняти, якщо є змога, напругу з установки, яка горить, або сусіднього з нею електрообладнання, якщо це не спричинить більш тяжких наслідків;
• перевірити вмикання системи автоматичного пожежогасіння, а в разі відмови — задіяти її в ручному режимі;
• організувати зустріч рятувальних підрозділів і визначити місця заземлення пожежної техніки й розташування пожежних гідрантів;
• проінформувати керівника гасіння пожежі про безпечні маршрути прямування пожежників на бойові позиції.

Займання в електроустановках під напругою персонал енергетичного об’єкта ліквідовує за допомогою переносних і пересувних вогнегасників:

• порошкових — за напруги до 1,0 кВ;
• вуглекислотних — за напруги до 10 кВ.

Відстань від насадки вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок не може бути менше ніж 1 м.

Не застосовуйте пінні вогнегасники для гасіння пожежі в електроустановках.

Заборонено гасити пожежу в приміщеннях на електроустановках під напругою до 10 кВ всіма видами піни за допомогою ручних засобів. Піна й розчин піноутворювача мають підвищену електропровідність порівняно з розпиленою водою.